керувати

1) (чим — за допомогою керма та інших реґулювальних пристроїв спрямовувати рух, хід, роботу чого-н.), управляти, правити, правувати
2) (ким-чим і без додатка — спрямовувати діяльність, роботу когось / чогось, бути на чолі кого / чого-н.), управляти, прова[о]дити (кого-що й без додатка); правити, орудувати, урядувати (перев. здійснювати верховну владу над кимсь / чимсь); вести (кого-що), кермувати (спрямовувати діяльність когось / чогось); очолювати (кого-що — бути на чолі когось / чогось); порядкувати, розпоряджатися, рядити; старш(ин)увати (над ким і без додатка), верховодити (ким і без додатка), ватагувати (над ким і без додатка), ватажкувати (над ким і без додатка), ватажити (над ким і без додатка), заправляти (ким), отаманувати (над ким і без додатка — указувати, наказувати як старший, як ватажок); начальникувати, начальствувати (бути начальником; поводитися як начальник); правувати (мати владу над кимсь / чимсь); командувати (ким — бути командиром; розпоряджатися як командир)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • керувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех., зазвичай чим. || також перех. Правити волами, кіньми тощо. || Спрямовувати процес, впливати на розвиток, стан чого небудь. || перех., рідко. Спрямовувати що небудь кудись, до чогось. 2) неперех., звичайно ким, чим.… …   Український тлумачний словник

  • керувати — оббивати з кори [X] …   Толковый украинский словарь

  • керувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • заряджувати — керувати [VI] управляти [XIX] щоб добром громадським заряджували виборні від громади, котрих громада кожної хвилі може скинути; [XIX] …   Толковый украинский словарь

  • шафовати — керувати, порядкувати; зберігати; використовувати; управляти; розпоряджатися; роздавати …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • адмініструвати — у/ю, у/єш, недок. Керувати установою, організацією, підприємством і т. ін.; управляти. || Керувати бюрократично, за допомогою наказів і розпоряджень замість конкретного керівництва …   Український тлумачний словник

  • вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як …   Український тлумачний словник

  • влада — и, ж. 1) Право керувати державою, політичне панування. 2) Керівні державні органи; уряд. || Особи, що мають урядові повноваження. •• Викона/вча вла/да одна з гілок державної влади, що володіє прерогативою виконання законів (Кабінет міністрів,… …   Український тлумачний словник

  • диригувати — у/ю, у/єш, недок., неперех., чим і без додатка. 1) Керувати оркестром, хором під час виконання музичного твору. || перех. Керувати виконанням музичного твору. 2) перен. Робити певні рухи, жести в повітрі; жестикулювати …   Український тлумачний словник

  • правити — I влю, виш; мн. пра/влять; недок. 1) перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким , чим небудь; керувати, володарювати. || Керувати, розпоряджатися ким , чим небудь. 2) перех. і неперех., ким, чим, рідко кого, що і… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.